Українська академія друкарства
  • E-mail: uadgraphicart@gmail.com
  • Телефон: 8(032)-297-50-62

Графічний ренесанс

Кафедра книжкової та станкової графіки
Української академії друкарства, вул. Личаківська 3

У Львові є місця пронизані надзвичайною творчою силою, де вирувало життя сповнене ідеями та справжнім «друкарським» духом і змістом, а, головне, з’являлася оригінальна поліграфічна та естампна продукція високого рівня. З друкованого аркуша починалося галицьке просвітництво, а з літографського відбитку – зацікавлення мистецтвом, формувався художній смак. Місце оповите графічною магією творення, яке знає кожен львівський колекціонер та й просто інтелігентна людина – друкарня і літографія Піллера на вул. Личаківській під номером 3. Напис на фасаді великими літерами, якого не можна було оминути, рухаючись однією з найстаріших вулиць Львова, свідчив про це. Видавці та митці знали цю дорогу, адже щоб створити тиражований плакат, віддрукувати газету, відтворити світлину, тощо завертали у знане всім місце, де чекали на них висококваліфіковані друкарі та графіки.

Літографську майстерню в цьому творчому осередку від початку ХІХ століття провадили сини прибулого 1772 року з Відня Антоні Піллера, який був видавцем першого львівського періодичного видання „Gazette de Leopol” французькою мовою. Один з них, запросив чеха Кароля Ауера працювати в літографській майстерні. Графік прославив своє ім’я та ім’я закладу, створивши портрети видатних особистостей, альбоми з краєвидами Галичини та заміських замків тощо. Він передав нам свою любов до Львова через прекрасні кольорові літографії в яких втілився образ тогочасного міста. На переломі століть, літографська мистецька друкарня отримує ім’я Піллера-Ноймана і продовжує свою діяльність до 1939 року. Тут друкують плакати львівських виставок кінця ХІХ початку ХХ століття, а також автолітографії видатні майстри того часу: Казимир Сіхульський, Владислав Яроцький та ін. Після ІІ Світової війни літографська майстерня переїжджає в приміщення львівського національного університету на вул. Січових стрільців (колись вул. 17 вересня). Майстерня стає творчим осередком львівської графіки, в якому гуртуються знані митці: Леопольд Левицький, Зіновій Кецало, Зіновій Куликовець, Іван Катрушенко, Володимир Пінігін, Гера Левицька, Юрій Чаришніков, Іван Остафійчук, Ярослав Нечай, Олександр Аксінін, Борис Дроботюк, Богдан Мусієвський, Сергій Іванов, Валерій Дем’янишин та інші. Історія має властивість повторюватися – літографська справа повертається «на круги своя» на Личаківській 3, і тепер студентська творча молодь відроджує там рідну культуру.

Естампна майстерня, яка впродовж століття «поневірялася» по Львову, повернулася на своє місце. Літографські станки, позолотні преси знайшли належне розташування. Один з верстатів середини ХІХ століття тяжко зітхнув, притиснув рейбером папір до каменя і запрацював, відтискаючи один за одним графічні аркуші, як сотню років тому. Магічне літографське каміння поскладене рядами, очікує, заворожуючи «паперовою» фактурою, на штрих митця, який, немов алхімічний знак виведе нову творчу формулу, щоб збагатити наш естетичний світогляд. Друкарські преси для високого друку, жваво відтискають дереворити та ліногравюри створені студентами-графіками. Вали офортного станка притискають папір і мідні пластини з тонко вигравіруваним рисунком до талера, «наспівуючи» оду глибокому друку. Скрип верстатів, гамір молоді, розмови та дискусії викладачів з студентами в аудиторіях, де на сніжно-білих стінах розвішані графіки митців-випускників кафедри та стоїть літографське каміння з автентичними рисунками Леопольда Левицького, Івана Крислача, Богдана Мусієвського, Івана Остафійчука, Івана Катрушенка, надихає та спонукає до роботи. Тут народжується високе мистецтво – книжкова та станкова графіка, які розвиваються в тісному взаємозв’язку, опираючись на сучасну видавничу поліграфію і комп’ютерні технології.

2016 року тут, у внутрішній партеровій частині кам’яниці, серед щільної забудови кінця ХІХ століття, відкрито Кафедру книжкової та станкової графіки як продовження графічної традиції, яка віддавна існувала у Львові і сформувалася на українських теренах протягом ХХ століття. Українська академія друкарства стала продовжувачем графічної і поліграфічної культури Харківського поліграфічного інституту, який переїхав до Львова після Другої Світової війни. Тут була створена єдина кафедра книжкового мистецтва в Україні «Кафедра оформлення та ілюстрації книги». Реорганізована кафедра є правонаступницею кафедри Оформлення та ілюстрування книги Українського поліграфічного інституту ім. І.Федорова, яка надалі розвиває напрямок «образотворчого мистецтва» (поряд сусідньої кафедри за напрямком «дизайн»), надаючи пріоритет графічному книжковому та станковому мистецтву, що успішно формувалися в Українській академії друкарства (до 1994 року – Українському поліграфічному інституті ім. І.Федорова) впродовж другої половини ХХ століття. Тут працювала після ІІ Світової Війни народна художниця України Олена Кульчицька, звідси вийшли видатні українські графіки: Володимир Овчінніков, Іван Крислач, Аркадій Пугачевський, Володимир Пінігін, Юрій Чаришніков, Богдан Пікулицький, Валерій Дем`янишин, Олександр Аксінін, Михайло Москаль, Сергій Іванов, Олег Денисенко, Сергій Храпов, Констянтин Калинович, Олег Дергачов. Кафедра може пишатися випускниками, які працювали в галузі образотворчого книжкового та графічного мистецтва. Серед них народні художники України: М. Стратілат, Е. Кірич, М. Пшінка. Лауреати Національної премії України імені Т. Шевченка: О. Кульчицька, В. Юрчишин, Е. Кірич, В. Гарбуз, Л. Ільченко, В. Кононенко, багаторазовий лауреат премії Георгія Якутовича– Федір Лукавий. Визнані спеціалісти в галузі графіки, викладачі кафедри: П. Жолтовський, Я. Запаско, Б. Валуєнко, В. Овчінніков, А. Попов, М. Таранов, Х. Саноцька, І. Голод, Л. Прийма. Історична правда відновлюється в місці, де колись існувала оаза друкарства, наповнюється змістом естампна графіка, піднімається на новий рівень мистецтво книги. Перед кафедрою стоять нові виклики сьогодення – відродити призабуті естампні техніки та піднести мистецтво книги на інтелектуальний рівень, так як це було впродовж усіх століть, де книга ввібрала в себе культуру народу і передавала її з покоління в покоління. Сучасні інформаційні технології є розвитком і наслідком книжкової думки, тому інтенсивно залучаються до навчального процесу.

Пошана до графіки та книжкового мистецтва віддавна існувала у Львові, започаткована Іваном Федоровичем, продовжена видавцями, в тому числі династією Піллерів, підтримувана поліграфічним інститутом, а пізніше Українською академією друкарства, яка й надалі дотримується цього напрямку. Логічною закономірністю, а можливо знаком долі є те, що найкращі традиції поліграфічного інституту, академії та літографської майстерні Піллера, поєдналися тепер тут, на Личаківській 3. Першим завідувачем реформованої кафедри (до того Кафедри графіки та дизайну друкованої продукції) став багаторічний проректор львівської національної академії мистецтва професор Ігор Голод. Два головні напрямки розвитку кафедри очолили професіонали своєї справи: станкової графіки заслужений художник України Сергій Іванов, а напрямок книги лауреат першої премії Георгія Якутовича у галузі книги – Федір Лукавий. Маємо переконання, що графічний ренесанс та ренесанс книжкового мистецтва зматеріалізується новими образами та ідеями, які будуть втілені молодими митцями-студентами у відповідній ідейній формі. Потрібно не забувати, що своє нинішнє життя та розвиток кафедра завдячує досвіду минулого, до якого звертається, творячи мистецтво майбутнього, що, органічно переплітаючись, складається в піраміду, на вершині якої вічний духовний символ – книга, яка стає Книгою образотворчого буття Української академії друкарства, а також нашої незалежної Батьківщини.

Олег Руденко, кандидат мист., доцент Кафедри книжкової та станкової графіки УАД

Події кафедри

січ
16
Сесія заочників з 16.01.2023 по 30.01.2023

10:00 — 6 ауд.

гру
15
Малий захист дипломних робіт "Магістр"(здача наукової частини дипломних робіт "магістр" на плагіат)

10:00 — 6 ауд.

лют
21
Закінчення семестру

10:00 — Л.13 ауд.